Творці слов'янської писемності


Починаючи з 2004 року на державному рівні щорічно відзначаємо 24 травня як День слов'янської писемності та культури. Ми вшановуємо великих ченців - просвітителів Кирила (в миру Костянтина) та Мефодія (в миру Михайла), які створили слов'янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, та доповнивши новими літерами. Саме вони в IХ столітті переклали слов'янською мовою "Євангеліє", "Апостол", "Псалтир". Кирило та Мефодій отримали блискучу освіту, володіли грецькою, латинською, арабською, еврейською мовами.
Спершу було створено глаголицю - давню систему слов'янського письма. До слова: букви глаголиці були більш штучними, і не зовсім зручними для написання. "Кирилиця", названа в честь одного з братів - просвітителів була більш вдосконаленою, впорядкованою абеткою. Сталося це в 863 році, що стало початком процесу становлення слов'янської писемності, старослов'янської літератури. Багато книг було переведено з грецької мови. Винайдення алфавіту сприяло також поширенню грамотності серед населення.

Новий алфавіт складався з 43 літер, в тому числі 24- грецьких, а 19 - оригінальних слов'янських.

Духовний скарб - слов'янську писемність на всі віки залишили по собі грецькі просвітителі Кирило та Мефодій. Цим скарбом ми користуємося і до цього часу. На основі кириличної абетки були створені алфавіти таких слов'янських мов, як українська, білоруська, російська, сербська, македонська, чорногорська.

До розпаду СРСР кириличне письмо було дуже поширене в усіх колишніх республіках. Ситуація суттєво змінилася після 90-х років, коли держави стали незалежними. Поступово став зникати кириличний алфавіт з вживання. Натомість з'явилися новий - латиниця. Такі країни, як Молдова, Казахстан, Азербайджан, Узбекистан, Туркменистан поволі відмовляються від кирилиці на користь латиниці.У країнах Європи все частіше можна зустріти два види письма - кирилиця та латиниця.

Латиниця в умовах сучасного світу, глобалізації все частіше проникає в наше життя,

Як приклади: в закордонних паспортах прізвища вказують латиницею, при користуванні Інтернетом, мобільним телефоном використовують текст латиницею. Для туристичної індустрії все частіше назви місць, вулиць, окрім традиційних написів кирилицею, шрифтом меншого розміру дублюються написи латиницею, для іноземних туристів.

Кирилиця, як частина нашої культурної, історичної спадщини ніколи не зникне, а назавжди залишиться в нашому вжитку для наступних поколінь.

Допис Лариси Надольної  ❤🕯

Коментарі

  1. Чому не знаємо правди про українську історію та мову?
    Через що не бачимо правдивого минулого слов'янських держав останніх трьох тисячоліть?
    Які вони артефакти часів Артанії, Дулібії, Росі з унікальними докириличними велесовичними текстами?
    Через що сакральне письмо давніх Рахманів, велесовиця, - це основа української мови?
    Чому "древнерусские летописи" - це кириличні фальсифікати московитів 15-16 століть?
    Хочете знати?
    Читайте статті блогу "Давня історія українського народу" - https://davniaistoriia.blogspot.com

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар